Монумента́льне мисте́цтво — вид образотворчого мистецтва, що охоплює архітектурні та скульптурні монументи, настінні розписи, мозаїку тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
монументальний — [монумеинта/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
монументальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розпис монументальний — Оформлення стін, стель, падуг та інших площинних частин будівлі орнаментальними композиціями, сюжетними чи символічними зображеннями, виконаними фарбами. Р. виконувалися на фасадах і в інтер єрах споруд (додатково див. панно, гризайль, фреска), а … Архітектура і монументальне мистецтво
монументальність — ності, ж. Властивість і якість за знач. монументальний … Український тлумачний словник
монументально — Присл. до монументальний 2), 3) … Український тлумачний словник
десюдепорт — (фр. над дверима) Живописна або рельєфна вставка над дверним прорізом, яка мала відповідне вирішення і узгоджувалась з оформленням інтер єру, надаючи йому урочистий і монументальний вигляд (синонім супрапорт). Широко вживалася у декоративному… … Архітектура і монументальне мистецтво
живопис — Вид образотворчого мистецтва, якому притаманне прагнення перетворити зображальну поверхню в зорову подібність простору. Для цього використовуються колористичні засоби і твори виконуються фарбами, нанесеними на поверхню. Прийнято розрізняти… … Архітектура і монументальне мистецтво
монументальність — Якість художнього твору, притаманна монументу. Велич і піднесеність звичайно досягаються співвідношенням великих мас і обсягів з дрібними деталями, внаслідок чого посилюється враження крупних форм (див. масштаб), а також засобами симетрії,… … Архітектура і монументальне мистецтво
обеліск — (грец. вертел) Монументальний гранчастий стовп, що звужується догори і має пірамідальне завершення. Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця. О. широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу у… … Архітектура і монументальне мистецтво
пантеон — (лат. всі боги) 1. Монументальний храм, присвячений всім або багатьом богам. 2. Храм з останками героїв, місце урочистого поховання видатних осіб … Архітектура і монументальне мистецтво
